ПРОГНОЗ

ПРОГНОЗ

фітосанітарного стану та рекомендації щодо

захисту посівів сільськогосподарських культур в господарствах

Закарпатської області у травні 2015 року

 

 

Зернові, зернобобові культури

 У квітні посіви озимих зернових культур заселяли злакові п’явиці, попелиці, хлібні блішки, проте в умовах нестабільного температурного режиму значного похолодання у другій декаді місяця, активність та шкодочинність їх була невисокою, а чисельність не перевищувала порогів шкідливості. Тільки у кінці місяця із встановленням теплої погоди активність шкідників підвищилась. У травні заселення посівів шкідниками продовжуватиметься, відбуватиметься їх розмноження, що за сприятливих умов – теплої сухої погоди, може призвести до виникнення осередків підвищеної чисельності і викликати необхідність проведення захисних заходів. Для забезпечення своєчасного захисту посівів необхідний постійний моніторинг чисельності та поширення шкідників.

 У квітні розпочалася яйцекладка хлібних п’явиць, у травні відбуватиметься відродження личинок, які особливо шкідливі на ярих зернових,  і за високої чисельності можуть призвести до підсихання листя, затримки росту рослин і зменшення врожаю. З утворенням вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості, насамперед у посівах ярих зернових, захисні заходи проводять осередково у місцях надпорогового скупчення шкідника. ЕПШ личинок п’явиць у посівах озимих зернових – пошкодження 15%, в посівах ярих – 8-10% листкової поверхні.

За умов помірно теплої вологої погоди продовжуватимуть заселяти посіви зернових та розмножуватися злакові попелиці, які висмоктуючи з рослин соки негативно впливають на їх ріст та розвиток, при високій чисельності на колосі знижують масу зерна та посівні якості. Попелиі також є перенощиками вірусних хвороб. ЕПШ у фазу трубкування зернових 10 екз./стебло при 50% заселеності рослин. На посівах озимих після стерньових попередників під час виколошування відбуватиметься заселення рослин трипсами, які при масовому розмноженні можуть викликати часткову білоколосість та щуплість зерна, при пошкодженні прапорцевого листка у його основі він скручується, утруднюючи вихід колосу.

У квітні через несприятливі погодні умови невисокою була чисельність хлібних блішок у посівах зернових культур. На початку травня за умов теплої сухої погоди шкідники поширюватимуться в посівах ярих зернових та кукурудзи, де можуть виникнути осередки їх підвищеної чисельності та шкідливості. ЕПШ смугастої хлібної блішки 6-8жуків/м2. Формуватимуть весняне покоління злакові мухи (ЕПШ 40-50екз. на 100 помахів сачка).

Розпочнеться заселення посівів зернових культур хлібними клопами. У низинній зоні області, особливо на площах поблизу лісів поширені маврський, австрійський, шкідлива черепашка, гостроплечий, елія гостроголова. Живлення клопів призводить до пошкодження спочатку листя, пізніше – стебла і колоса. Через уколи в стебло на початку виходу в трубку озимих та кущення ярих пошкодження клопів призводять до загибелі центрального стебла. Уколи в стебло перед колосінням і на початку його спричиняють білоколосість та недорозвиненість зерна. ЕПШ  перезимувавших клопів 2-4 і більше екз./кв.метр.

Посіви озимих уражені рядом хвороб, розвиток та поширення яких за переважання сухої погоди протягом березня – квітня невисокий. В посівах пшениці розвивається септоріоз, на окремих площах - піренофороз, ячменю – гельмінтоспоріоз, в загущених посівах – борошниста роса. У кінці квітня проявились хвороби в посівах ярих зернових – червоно-бура плямистість на вівсі, гельмінтоспоріоз на ячмені. У травні за умов більш частих опадів, високої вологості повітря, при температурах повітря 15-20˚С відбуватиметься подальший розвиток та поширення хвороб на посівах озимих та ярих зернових культур, що негативно впливає на розвиток листкового апарату, а пізніше - на масу та якість врожаю. На пшениці можливе також ураження бурою листковою, жовтою лінійною іржею, на ячмені – ринхоспоріозом. При надмірній вологості повітря під час колосіння - цвітіння відбуватиметься ураження колосу хворобами: фузаріозом, септоріозом, гельмінтоспоріозом.

Проти вище згаданих хвороб при досягненні ними порогового розвитку, а також проти хвороб колоса за умов теплої, вологої, з частими дощами та тривалими росами погоди необхідним є обприскування посівів одним із фунгіцидів: альто Супер,к.е.0,4-0,5 л/га, абакусом,мк.е.1,25-1,75 л/га, фолікуром,к.е. 1,0л/га, колосалем,к.е. 0,5-1,0 л/га, рекс Дуо,к.е., 0,4-0,6 л/га, амістаром Екстра к.е. 0,5-0,75л/га, амістаром тріо,к.е. 1,0 л/га, тілтом, к.е. 0,5 л/га, тілтом Турбо 575 ЕС0,8-1,0 л/га, імпактом Т,к.с.1,0 л/га, солігором,к.е. 0,7-1,0л/га, медісоном, к.с. 0,7-0,9 л/га, фальконом,к.е 0,6л/га, бампер Супер,к.е. 0,8-1,2 л/га, фулгор, к.с.0,5/га, супрімом 400,в.е. 0,75-1,5л/га, оріусом 250 в.е.0,5-1,0 л/га, осірісом Стар, КЕ 0,75-1,5 л/га, вареоном 520,к.е.0,6-1,0л/га іншими дозволеними препаратами.

 Проти шкідників, при надпороговій їх чисельності – суцільні або вибіркові обприскування посівів одним із інсектицидів: альфагард,к.е.0,10-0,15 л/га, вантекс,мк.с. 0,06-0,07 л/га, децис Профі,в.г. 0,04 кг/га, карате Зеон,мк.с. 0,15-0,2 л/га, золон,к.е. 1,5-2,0 л/га, БІ-58 новий,к.е.(рубіж,к.е.,біммер,к.е.) 1,0-1,5л/га, актара,в.г. 0,1-0,14 кг/га, моспілан,р.п.0,1-0,12кг/га, коннект,к.с.0,4-0,5 л/га, енжіо,к.с. 0,18 л/га, фастак,КЕ 0,1л/га, іншими дозволеними. Проти клопа черепашки, трипсів, п’явиць дозволений до використання біологічний препарат натургард, в.р. 0,3-1,0л/га, 1-кратний обробіток під час вегетації.

Сходи сої можуть пошкоджувати дротяники, личинки хрущів, гусениці підгризаючих совок. За теплої помірно вологої погоди сім’ядолі та першу пару справжніх листків пошкоджуватимуть клопи щитники, сліпняки, попелиці. Підвищена вологість повітря за температури 18-26˚С сприятиме ураженню рослин хворобами: пероноспорозом, аскохітозом.

У фазу 2-6 листочків проти люцернового клопа (2-5 екз./рослину), попелиць (250-300 екз./10 помахів сачком або 20% заселених рослин) посіви сої обприскують коннектом,КС 0,4-0,5л/га, БІ-58 новим, к.е. 0,5-1 л/га. На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих посівів видаляють.

 

 

 

 

 

 

Остання зміна сторінки: 18-10-2018 14:19